1. Eкономічна енциклопедія

кримінал

рос. криминал

злочинні дії, що підлягають кримінальному покаранню.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінал — Криміна́л: — в'язниця [1;14;21;42;47;X] — в'язниця; злочин, за який злочинець повинен попасти до «криміналу» [VII] — тюрма [24;II,IV-VI,IX] — тюрма, в'язниця [III] Словник з творів Івана Франка
  2. кримінал — криміна́л іменник чоловічого роду карний злочин; в'Язниця — арх. розм. Орфографічний словник української мови
  3. кримінал — ЮР. склад злочину; ЖМ. <�карний> злочин; Р. в'язниця, тюрма. Словник синонімів Караванського
  4. кримінал — -у, ч. 1》 розм. Карний злочин. 2》 заст. В'язниця, тюрма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кримінал — див. тюрма Словник чужослів Павло Штепа
  6. кримінал — КРИМІНА́Л, у, ч. 1. юр. Карний злочин. Він довів цензорові, що тут немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури (Панас Мирний); Старшина кілька секунд розмірковував, чи не підлягає криміналу безпатентна діяльність георозвідника-аматора (М. Словник української мови у 20 томах
  7. кримінал — кримі́на́л 1. в'язниця (ст): А я си́джу в криміна́лі за Вкраїну – рідний край (із пісні); А ти знєш, брате Соловію, що за той пакуночок не то що ми обидва, але й наші діти та внуки не вилізли б з криміналу до самої смерти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кримінал — У, ч. 1. Темні справи, шахрайство. А такі справи — вже кримінал. 2. Злодії. Ти уявляєш, якщо цей кримінал випустять на вулиці? Словник сучасного українського сленгу
  9. кримінал — (-у) ч.; мол. Галаслива вечірка. Сленг-лікбез 4. Словник жарґонної лексики української мови
  10. кримінал — Тюрма, в'язниця Словник застарілих та маловживаних слів
  11. кримінал — криміна́л (від лат. criminalis – злочинний) кримінальний злочин. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. кримінал — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  13. кримінал — Криміна́л, -лу, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. кримінал — КРИМІНА́Л, у, ч. 1. розм. Карний злочин. Він довів цензорові, що тут немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури (Мирний, V, 1955, 430); — Надто ганебно це — виправдовуватися, не відчуваючи за собою ніякого криміналу… (Шовк. Словник української мови в 11 томах