кібернетика

рос. кибернетика

наука про загальні закони перетворення інформації в складних керуючих системах. Головна прикладна мета К. — автоматизація розумової праці в різних галузях людської діяльності. Основним поняттям у К. є поняття про інформацію, тобто про будь-які відомості у вигляді певних сигналів, чисел, що ними обмінюються між собою керований об'єкт і система керування. Особливості цього поняття досліджують теорії, що становлять теоретичну основу К.: теорія інформації, що вивчає кількісні закономірності, пов'язані зі збиранням, передаванням, зберіганням, перетворенням і обчисленням інформації; теорія алгоритмів, що вивчає способи задавання різних перетворень дискретної (переривчастої) інформації; теорія автоматів, яка вивчає структуру складних перетворювачів інформації незалежно від фізичної природи їх складових елементів. До важливих понять у К. належить також поняття про керуючу систему, під якою розуміють не лише комп'ютерні керуючі пристрої, а й регулюючі системи в живих організмах, складні системи керування в людському суспільстві: напр., керуючі системи кровообігу, травлення, системи фінансування, системи керування окремими виробничими процесами. п0приємствамитоиі,о. Кожна з цих систем специфічна, але всі вони мають спільні закономірності перетворення інформації. Це спільне, що й становить предмет К., підлягає певним математичним законам, законам логіки. Незалежно від природи керуючої системи інформація циркулює за такою загальною схемою: з керованого об'єкта по каналу зворотного зв'язку інформація надходить в керуючу систему, перетворюється в ній і в перетвореному вигляді передається по каналу прямого зв'язку на керований об'єкт. Теорія інформації, теорія алгоритмів разом з теорією ігор і теорія автоматів становлять загальну К. Спеціальні розділи К.: економічна К., технічна К., біологічна К. Технічною основою К. є електронні обчислювальні машини (комп'ютери). За історично короткий строк комп'ютери, завдяки надзвичайним успіхам електроніки, пройшли такий шлях у своєму технічному вдосконаленні і масштабах застосування, з яким не зрівняється жодне досягнення людства. Праці українських учених та інженерів зробили вагомий внесок у розвиток К.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібернетика — кіберне́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кібернетика — (від грец. kybernetike – мистецтво керувати) науковий напрямок, який вивчає процеси управління в економічних, технічних, біологічних, а також у соціальних системах. Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. кібернетика — [к'ібеирнетиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  4. кібернетика — Кибернетика — cybernatics — Kybernetik — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах. Основний об’єкт дослідження... Гірничий енциклопедичний словник
  5. кібернетика — -и, ж. Наука про загальні закони одержання, зберігання, передачі та обробки інформації. Біологічна кібернетика — розділ кібернетики, який вивчає закономірності управління та переробки інформації в біологічних системах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кібернетика — КІБЕРНЕ́ТИКА, и, ж. Наукова дисципліна про загальні закономірності процесів керування та зв'язку в організованих системах (машинах, живих організмах, суспільних формуваннях і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  7. кібернетика — кіберне́тика (від грец. κυβερνητική – мистецтво керівництва) наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кібернетика — Наука про системи управління, а також про передавання та перетворення інформації у таких системах; осн. поняття к. — управління — означає здійснення бажаного впливу на певні процеси чи явища; к. почала розвиватись у 40-х XX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  9. кібернетика — КІБЕРНЕ́ТИКА, и, ж. Наука про загальні закономірності процесів керування та зв’язку в організованих системах (машини, живі організми, суспільні формування тощо). Словник української мови в 11 томах