лідер

рос. лидер

1. Керівник громадської організації, профспілок, провідний працівник наукової установи. 2. Підприємство, що посідає провідне місце на ринку. 3. Акція, що однією з перших реагує на загальне піднесення або падіння курсів на фондовому ринку. 4. Товар, який має високу питому вагу в обороті ринку. 5. Учасник змагань, що випереджає інших.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лідер — ЛІ́ДЕР, а, ч. 1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій (Смолич, V, 1959, 10); Під тиском мас 2 травня [1917... Словник української мови в 11 томах
  2. лідер — лі́дер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. лідер — (англ. leader) 1. ланка управління, фірма, що досягає порівняно високих результатів діяльності. 2. працівник, керівник, що визначає діяльність інших працівників. Л. формальний – офіційний керівник, наділений необхідними повноваженнями. Економічний словник
  4. лідер — Провідник, керівник, проводир; (у спорті) передовик, як ім. ведучий. Словник синонімів Караванського
  5. лідер — Провідник, проводар, проводир, провідця, (вона) провідниця, провідничка, проводарка, проводирка, ватажок, вожай, водій, орудар, див. гід, провожатий, бригадир, старший, шеф, ударник, начальник Словник чужослів Павло Штепа
  6. лідер — Лі́дер, -ра; лі́дери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лідер — (від лат. leader — ведучий, керівник) — 1. Особистість, яка завдяки своїм якостям має переважний вплив на інших людей. За змістом впливу... Словник-довідник музичних термінів
  8. лідер — ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни. Словник синонімів української мови
  9. лідер — лі́дер (англ. leader, від lead – вести, керувати) 1. Керівник політичної партії, професійної спілки тощо. 2. Ескадрений міноносець особливо великих розмірів, який у загоні суден виконує роль ведучого. 3. Учасник змагань, який іде попереду. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. лідер — ЛІ́ДЕР, а, ч. 1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. Словник української мови у 20 томах
  11. лідер — лідирувати чи лідерувати? Дієслово лідирувати, що часто вживається в текстах на спортивну тематику, утворене за моделлю, яка дуже активна в російській мові: агитировать, акцентировать, анализировать, анулировать, дебатировать, депонировать... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  12. лідер — -а, ч. 1》 Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. 2》 Про того, хто посідає провідне місце серед інших, подібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  13. лідер — Авторитетний член групи, організації, суспільства, що виконує роль організатора, ініціатора групової взаємодії, який сприймаєтья групою завдяки його здібностям вирішувати важливі для групи проблеми і задачі. англ. lider; нім. Führer m -s, =; угор. vezér; рос. лидер. Словник із соціальної роботи