1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

лідер

лідирувати чи лідерувати?

Дієслово лідирувати, що часто вживається в текстах на спортивну тематику, утворене за моделлю, яка дуже активна в російській мові: агитировать, акцентировать, анализировать, анулировать, дебатировать, депонировать, консервировать, конспектировать, контролировать, фиксировать, цементировать. У своїй структурі такі слова мають корінь переважно з латинської чи грецької мов і суфікс -ир (німецький з походження). Деякі з них спочатку виступали і в нас з цим наростком (бравірувати, мусирувати, шокірувати), але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти – бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній літературній мові зберігаються дієслова компостирувати, репетирувати, курирувати, вже згадане лідирувати. Щодо перших двох мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати – перетворювати на добриво (компост) та репетувати – голосно кричати. Але багато мовців не сприймають лексем з -ир, які ріжуть слух. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати – таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння) чи пробивати квитки, замість курирувати – опікуватися, наглядати. Вислови з лідирувати можна замінити синонімічними вести перед, бути попереду, бути лідером тощо. Або вживати дієслова лідерувати, лідерує. Адже твірним словом є іменник лідер.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лідер — лі́дер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лідер — Авторитетний член групи, організації, суспільства, що виконує роль організатора, ініціатора групової взаємодії, який сприймаєтья групою завдяки його здібностям вирішувати важливі для групи проблеми і задачі. англ. lider; нім. Führer m -s, =; угор. vezér; рос. лидер. Словник із соціальної роботи
  3. лідер — Провідник, керівник, проводир; (у спорті) передовик, як ім. ведучий. Словник синонімів Караванського
  4. лідер — -а, ч. 1》 Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. 2》 Про того, хто посідає провідне місце серед інших, подібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лідер — Провідник, проводар, проводир, провідця, (вона) провідниця, провідничка, проводарка, проводирка, ватажок, вожай, водій, орудар, див. гід, провожатий, бригадир, старший, шеф, ударник, начальник Словник чужослів Павло Штепа
  6. лідер — (від лат. leader — ведучий, керівник) — 1. Особистість, яка завдяки своїм якостям має переважний вплив на інших людей. За змістом впливу... Словник-довідник музичних термінів
  7. лідер — ЛІ́ДЕР, а, ч. 1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. Словник української мови у 20 томах
  8. лідер — (англ. leader) 1. ланка управління, фірма, що досягає порівняно високих результатів діяльності. 2. працівник, керівник, що визначає діяльність інших працівників. Л. формальний – офіційний керівник, наділений необхідними повноваженнями. Економічний словник
  9. лідер — лі́дер (англ. leader, від lead – вести, керувати) 1. Керівник політичної партії, професійної спілки тощо. 2. Ескадрений міноносець особливо великих розмірів, який у загоні суден виконує роль ведучого. 3. Учасник змагань, який іде попереду. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. лідер — ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни. Словник синонімів української мови
  11. лідер — Лі́дер, -ра; лі́дери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лідер — ЛІ́ДЕР, а, ч. 1. Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. Злетілися [до Одеси] й лідери контрреволюційних партій (Смолич, V, 1959, 10); Під тиском мас 2 травня [1917... Словник української мови в 11 томах
  13. лідер — рос. лидер 1. Керівник громадської організації, профспілок, провідний працівник наукової установи. 2. Підприємство, що посідає провідне місце на ринку. 3. Акція, що однією з перших реагує на загальне піднесення або падіння курсів на фондовому ринку. Eкономічна енциклопедія