Ліда

Мене звати Ліда. Що означає це ім’я? Звідки воно?

Запозичене з грецької мови. Пов’язане з географічною назвою. На півострові Мала Азія є область Lydia. Вихідців з неї колись називали Лідіянами, або ще – Лідами. Згодом Ліда (офіційно – Лідія) стало звичайним жіночим ім’ям. Означає воно “та, що прийшла з Лідії”. Має пестливі й розмовні форми: Лідонька, Лідочка, Лідуня, Лідунька, Лідуська, Лідуся.

Уживається в художній творчості. Ось приклади зі словника-довідника “Власні імена людей” Лариси Скрипник та Ніни Дзятківської: “ – Таточко приїхав... – задріботіла маленька білоголова Ліда” (Борис Грінченко), “До Ліди в Заболотних ставлення особливо уважливе...” (Олесь Гончар);

Навіщо дивишся так пильно, Єреміє,

Як юна Лідія у юному танку

І гроші, і серця у пригорщу дзвінку

Збирає, сміючись та блискаючи оком?

(Максим Рильський)

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ліда — Лі́да іменник жіночого роду місто в Білорусі Орфографічний словник української мови
  2. Ліда — Лі́да, -ди, -ді. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)