лізинг

рос. лизинг

1. Підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у користування на певний строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. 2. Строкова (здебільшого довгострокова) оренда виробничих комплексів, машин, устаткування, транспортних засобів і споруд виробничого призначення або передання господарського майна в тимчасове користування лізингоодержувачу (без передання права власності) на умовах зворотності та платності за майно, що є власністю лізингодавця. Відповідно до лізингового договору лізингоодержувач вносить поступово пропорційну плату за користування лізинговим майном. Після завершення строку дії договору лізингоодержувач (орендатор) або продовжує (пролонговує) строк дії угоди, або сплачує залишкову вар-тість орендованого майна, чи повертає май-но орендодавцеві (лізингодавцеві). 3. Особливий вид інвестиційної діяльності, вкладення ресурсів в основний капітал на засадах повернення. Він відповідає кредитним відносинам і зберігає сутність кредитних операцій. Це одна із форм інвестиційного фінансування, своєрідний товарний кредит в основні фонди, альтернативний банківській позиції. Організація міжнародних лізингових операцій сприяє залученню Іноземних капіталів в економіку, збільшенню матеріально-фінансової бази підприємництва. Основним документом, що регламентує лізингову діяльність, є лізингова угода. У ній беруть участь три суб'єкти: лізингодавець (власник предмета Л.), лізингоодержувач (користувач предмета Л.). постачальник — виробник (продавець) об'єкта Л. Лізингодавцем можуть бути: банки, кредитні установи, лізингові компанії, брокерські лізингові фірми, страхові та пенсійні фонди, будь-які виробничі або торговельні фірми, для яких лізингова діяльність обумовлена в установчих . документах чи положеннях і яка має відповідну фінансову базу для забезпечення лізинзової діяльності. Залежно від тривалості лізингових проектів (договорів) їх розрізняють: короткостроковий (до і року), середньостроковий (до 3 років) і довгостроковий (понад 3 роки). В Україні стосунки щодо лізингових операцій регулюються Законом "Про лізинг". Лізингова діяльність набуває особливого значення для країн, що знаходяться на перехідній стадії до ринкової економіки, де основною проблемою є брак фінансового забезпечення вітчизняного товаровиробництва, розвитку підприємництва. Л. виконує ряд господарських функцій, зокрема є додатковим джерелом матеріальнотехнічного забезпечення виробництва, фінансування основних фондів, засобом збуту і водночас активізатором вітчизняного виробництва машин та обладнання, а також інструментом активного маркетингу.