лізинг

лі́зинг

іменник чоловічого роду

довгострокова оренда

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лізинг — У. 1. Здавання в тимчасове користування майна з періодичною сплатою його вартості. 2. Видавання обладнання напрокат. Літературне слововживання
  2. лізинг — Підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна... Словник термінів законодавства України
  3. лізинг — [л’ізиенг] -гу, м. (на) -гу Орфоепічний словник української мови
  4. лізинг — -у, ч., фін. Вид довгострокової оренди або кредитування нерухомого майна, техніки, обладнання, товарів. Банківський лізинг — лізингова угода, за умовами якої банк, що є лізинговою компанією, купує обладнання та надає його в оренду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лізинг — ЛІ́ЗИНГ, у, ч., фін. Довготермінова оренда або кредитування машин, обладнання, транспорту, виробничих приміщень і т. ін., коли орендар поступово виплачує заборгованість, використовуючи майно. Словник української мови у 20 томах
  6. лізинг — (англ. leasing) 1. здача в оренду різних видів технічних засобів, будинків і споруд переважно на середньостроковий і довгостроковий періоди. Економічний словник
  7. лізинг — Форма обороту машин і обладнання, полягає у передачі їх на визначений термін у користування клієнтові, котрий платить за л. з доходів, отриманих в процесі експлуатації цього майна. Універсальний словник-енциклопедія
  8. лізинг — рос. лизинг 1. Підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у користування на певний строк лізингоодержувачу майна... Eкономічна енциклопедія