лірик

рос. лирик

1. Автор ліричних творів. 2. Переносно-особа зі схильністю до мрійливих, роздумливих настроїв.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лірик — [л’іриек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. лірик — -а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. || перен. Людина ліричних настроїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лірик — лі́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. лірик — Лірик, -ка м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17. Словник української мови Грінченка
  5. лірик — ПОЕ́Т (автор віршованих творів), СПІВЕ́ЦЬ уроч., РИМА́Ч зневажл., ПОЕ́ТИК зневажл., ПІЇ́Т (ПІЇ́ТА) заст., книжн., ірон., ВЕРСИФІКА́ТОР заст., ірон., БОЯ́Н заст., уроч., ВІРШУВА́ЛЬНИК заст., ВІРШОПИ́СЕЦЬ заст., ВІ́РШНИК заст., ВІРШІВНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  6. лірик — лі́рик (грец. λυρικός) 1. Автор ліричних творів. 2. Переносно – особа з нахилом до мрійливих, роздумливих настроїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лірик — Лі́рик, -ка; лі́рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лірик — ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет (у 1 знач.). Взагалі Франко – лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (М. Словник української мови у 20 томах
  9. лірик — див. письменник Словник синонімів Вусика
  10. лірик — ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані як навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах