1. Словник української мови у 20 томах

лірик

ЛІ́РИК, а, ч.

Автор ліричних поезій; ліричний поет (у 1 знач.).

Взагалі Франко – лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (М. Коцюбинський);

Ходімо, нічний самітнику, одвічний блукачу, черговий Дон Кіхоте; ходімо, палкий містику, тонкий лірику, безпритульний філософе, лицарю й аскете, ходімо вже, ніч розпочалася! (К. Москалець);

Виявилося, що, окрім успішного аптечного бізнесу та дисертації, захищеної на кафедрі автоматики місцевого політеху, він належить до десятки найкращих ліриків регіону (Н. Сняданко);

Самобутнім ліриком розпочав Стельмах свій літературний ранок (з навч. літ.);

// перен. Людина ліричних настроїв.

– Можна бути ліриком, не пишучи ніколи поезій, – сказав молодий чоловік (О. Кобилянська);

Господар саду – юний лірик – повільно йду під ночі спів (Б.-І. Антонич);

– Мій лірику сумний! Скажи мені, невже печаль з тобою день при дні (А. Крижанівський);

За п'ять тижнів до смерті стаєш ліриком і починаєш розуміти, скільки втрачаємо, йдучи з цього світу (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лірик — лі́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лірик — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. лірик — [л’іриек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. лірик — -а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. || перен. Людина ліричних настроїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лірик — лі́рик (грец. λυρικός) 1. Автор ліричних творів. 2. Переносно – особа з нахилом до мрійливих, роздумливих настроїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лірик — ПОЕ́Т (автор віршованих творів), СПІВЕ́ЦЬ уроч., РИМА́Ч зневажл., ПОЕ́ТИК зневажл., ПІЇ́Т (ПІЇ́ТА) заст., книжн., ірон., ВЕРСИФІКА́ТОР заст., ірон., БОЯ́Н заст., уроч., ВІРШУВА́ЛЬНИК заст., ВІРШОПИ́СЕЦЬ заст., ВІ́РШНИК заст., ВІРШІВНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  7. лірик — Лі́рик, -ка; лі́рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лірик — ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані як навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах
  9. лірик — рос. лирик 1. Автор ліричних творів. 2. Переносно-особа зі схильністю до мрійливих, роздумливих настроїв. Eкономічна енциклопедія
  10. лірик — Лірик, -ка м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17. Словник української мови Грінченка