лірика
ЛІ́РИКА, и, ж.
1. Один з трьох, поряд з епосом і драмою, видів художньої літератури, у якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного.
Історик літератури, який ставитиме своїм завданням історію словесного мистецтва, а не історію певних форм його .. – лірики, епосу, драми і красної прози,.. повинен шукати проявів і характеристичних прикмет сього словесного мистецтва скрізь, де воно проявляється (М. Грушевський);
Провідне місце в добу романтизму займала лірика (з наук. літ.);
За грецькою міфологією було 9 муз, дочок Зевса і Мнемозіни, котрі опікали прекрасні мистецтва: Кліо опікувалася історією (яку тоді вважали мистецтвом, а не наукою), Евтерпа – лірикою і грою на флейті (з навч. літ.);
// Емоційний елемент у творчості письменника.
Підіймай, значить, цілину. А що, як не бере, як несила підняти? Ох, годі моєї авторової лірики! Все одно всього не висловити (Д. Бузько);
Але це все лірика, Ваша Королівська Милосте. Необов'язкова пауза перед виголошенням головного (Ю. Андрухович).
2. Твори цього виду поезії.
– Лишіть уже поетам вправлятись на загальних думках та ліриці (В. Підмогильний);
Найбільше мене приваблює любовна лірика анонімних авторів .. у перекладах Ахматової (А. Дністровий);
Особливе місце в українській духовній ліриці посідає Кирило-Транквіліон Ставровецький (з наук. літ.);
Окремий цикл у післявоєнній ліриці Стельмаха становлять вірші про кохання (з навч. літ.);
Поет широкого тематичного діапазону, Д. Павличко став творцем самобутньої інтимної лірики (із журн.).
3. перен., розм. Ліричний настрій.
Але Бетсі Кніпс зараз було не до лірики (М. Дашкієв);
Звісно, Хаблаків хутір – це ідилія, лірика, моя б дружина засміялася: лірики на хліб не намажеш (В. Дрозд).
4. перен., розм. Порожні безпредметні розмови.
– Гм, – озвалася Ніна Матвіївна. – Це все лірика. А ми хочемо чути про те, що вже розповідалося (О. Бердник);
Коротше, це все лірика: плавати я так і не насобачився (А. Кокотюха);
Ну, довіряли, не довіряли – це вже, вибачте, лірика, рожеві соплі... (О. Забужко).
Значення в інших словниках
- лірика — лі́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лірика — -и, ж. 1》 Один із трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. || Емоційний елемент у творчості письменника. 2》 Твори цього роду поезії. 3》 перен., розм. Ліричний настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лірика — (гр. lyrikos — ліричний) — музика, зосереджена на розкритті внутрішнього емоційно — суб’єктивного світу людини. Основні жанриЛ. — романс, пісня, інструментальна мініатюра тощо. Словник-довідник музичних термінів
- лірика — • лірика (від грец. λύρα — муз. інструмент, у супроводі якого виконувалась мелічна поезія) — один з родів худож. л-ри (див. Рід літературний). Лірика об'єднує переважно віршові твори, що, проте, не виключає віднесення до Л. ряду прозових творів (див. Українська літературна енциклопедія
- лірика — лі́рика (від грец. λυρικός – лірний, лірик) 1. Один з основних родів художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Словник іншомовних слів Мельничука
- лірика — Один з 3 родів літератури (поряд з епосом і драмою); поетична форма переказу почуттів, відчуттів, настроїв у монолозі ліричного суб'єкта; твори л. зазвичай короткі; чіткої класифікації л. немає; жанри: пісня, гімн, сатира, елегія, послання, ідилія, мадригал та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- лірика — Лі́рика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лірика — ЛІ́РИКА, и, ж. 1. Один з трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. Словник української мови в 11 томах
- лірика — Лірика, -ки ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII. Словник української мови Грінченка