лірика

Значення в інших словниках

1. лірика — лі́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. лірика — -и, ж. 1》 Один із трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. || Емоційний елемент у творчості письменника. 2》 Твори цього роду поезії. 3》 перен., розм. Ліричний настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лірика — ЛІ́РИКА, и, ж. 1. Один з трьох, поряд з епосом і драмою, видів художньої літератури, у якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. Словник української мови у 20 томах
4. лірика — • лірика (від грец. λύρα — муз. інструмент, у супроводі якого виконувалась мелічна поезія) — один з родів худож. л-ри (див. Рід літературний). Лірика об'єднує переважно віршові твори, що, проте, не виключає віднесення до Л. ряду прозових творів (див. Українська літературна енциклопедія
5. лірика — лі́рика (від грец. λυρικός – лірний, лірик) 1. Один з основних родів художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Словник іншомовних слів Мельничука
6. лірика — Один з 3 родів літератури (поряд з епосом і драмою); поетична форма переказу почуттів, відчуттів, настроїв у монолозі ліричного суб'єкта; твори л. зазвичай короткі; чіткої класифікації л. немає; жанри: пісня, гімн, сатира, елегія, послання, ідилія, мадригал та ін. Універсальний словник-енциклопедія
7. лірика — Лі́рика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лірика — ЛІ́РИКА, и, ж. 1. Один з трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. Словник української мови в 11 томах
9. лірика — Лірика, -ки ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII. Словник української мови Грінченка