майно

рос. имущество

1. У цивільному праві — матеріальні блага, що є об'єктом права. Розуміють не тільки річ, сукупність речей, гроші, що належать фізичній чи юридичній особі, а й сукупність майнових прав і обов'язків. Якщо М. не має власника або він невідомий (безгосподарне М.), то воно переходить у власність держави. 2. У господарському праві — сукупність основних і оборотних засобів, закріплених за підприємством, що становлять його статутний фонд, необхідний для здійснення виробничої діяльності. Статутний фонд визначають у балансі підприємства у формі активу і пасиву, куди входять вартість основних і оборотних цінностей, майнові права і майнові обов'язки підприємства.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майно — майно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. майно — МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. Словник синонімів української мови
  3. майно — МАЙНО́, а́, с. 1. Те, що знаходиться у чиємусь володінні на правах власності. Нещасний Гельє зв'язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю (М. Словник української мови у 20 томах
  4. майно — Добро, маєтність, власність, пожиток, мн. пожитки; (мізерне) манатки, манаття, мізерія; (нерухоме) нерухомість, (рухоме) рухомість. Словник синонімів Караванського
  5. майно — МАЙНО́, а́, с. 1. Речі, які комусь належать на правах власності. Нещасний Гельє зв’язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. майно — (власні речі) добро, розм. мн. пожитки, статки. Словник синонімів Полюги
  7. майно — -а, с. 1》 Речі, які комусь належать за правом власності. Державне майно. || рідко. Устаткування. Нерухоме майно. Безхазяйне майно — майно, власник якого невідомий. 2》 розм., рідко. Те саме, що маєток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. майно — Майно́, -на́, -ну́ (зб.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. майно — див. багатство; надбання Словник синонімів Вусика
  10. майно — Майно, -на с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов. Словник української мови Грінченка