1. Eкономічна енциклопедія

механізація

рос. механизация

1. Один із основних напрямів вдосконалення ручної праці, розвитку науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні у господарство сучасної техніки і технології. 2. Застосування машин у промисловості, сільському господарстві, транспорті, військовій, адміністративній та іншій роботі; головний напрям розвитку техніки, що має важливий вплив на суспільство, його історію, економічний і суспільний лад, культуру й психіку. М. заміняє працю людей машинною, скорочує час і кошти на виконання робіт, дає можливість використовувати нові й дешевші види енергії, прискорює виникнення нових галузей виробництва і різновидів професій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механізація — механіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. механізація — [меихан'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. механізація — -ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. механізація — МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами. Словник української мови у 20 томах
  5. механізація — механіза́ція (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні машин у народне господарство й заміні ручної праці машинною. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. механізація — Механіза́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. механізація — МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами. Словник української мови в 11 томах