1. Словник української мови у 20 томах

механізація

МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами.

Він міг говорити з Осокіним про руду, механізацію, але не міг знайти з ним тієї спільної, щирої мови, що зближує серця (Д. Ткач);

Комплексна механізація контролю зварних з'єднань – найважливіше завдання трубозварювального виробництва (з газ.).

(1) Ко́мплексна механіза́ція – механізація комплексу робіт.

Комплексна механізація являє собою заміну ручної праці машинною на всіх взаємозв'язаних процесах .. виробництва (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механізація — механіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. механізація — [меихан'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. механізація — -ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. механізація — механіза́ція (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні машин у народне господарство й заміні ручної праці машинною. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. механізація — Механіза́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. механізація — МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами. Словник української мови в 11 томах
  7. механізація — рос. механизация 1. Один із основних напрямів вдосконалення ручної праці, розвитку науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні у господарство сучасної техніки і технології. Eкономічна енциклопедія