1. Eкономічна енциклопедія

мораторій

рос. мораторий

1. Відстрочка чи призупинення виконання внутрідержавних чи міждержавних зобов'язань, встановлена державою, її органами на певний час внаслідок непередбачених, незвичайних економічних, політичних, екологічних чи інших обставин. 2. Декларативна заява позичальника про неспроможність виконання майнових зобов'язань за договором внаслідок особливих, непередбачених умов з пропозицією нових умов, або мотивація судовим органам арбітражу про неможливість своєчасної сплати заборгованості з проханням відстрочення платежу чи звільнення від зобов'язань.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мораторій — Морато́рій, мораторіум: — відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1] — відстрочка платежів [20] — відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2] — відстрочка платежів по фінансових зобов'язаннях [46-1,46-2... Словник з творів Івана Франка
  2. мораторій — морато́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. мораторій — Ю, ор. -єм. 1. Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин. 2. Відстрочка, відкладання певних дій, обов’язків на визначений або невизначений період за домовленністю між державами. Літературне слововживання
  4. мораторій — [моратор'ій] , -йу, ор. -йеим Орфоепічний словник української мови
  5. мораторій — -ю, ч. 1》 ек. Відстрочення платежу, що його встановлює уряд у зв'язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом і т. ін.). 2》 політ. Призупинка якої-небудь діяльності, тимчасова відмова від чого-небудь; заборона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мораторій — Реченцепродовжа Словник чужослів Павло Штепа
  7. Мораторій — Тимчасова заборона проведення масонських робіт, що накладається Великою ложею. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  8. мораторій — МОРАТО́РІЙ, ю, ч. 1. Відстрочення виконання зобов'язень, яке встановлює уряд на певний термін або на час дії яких-небудь надзвичайних обставинами. Словник української мови у 20 томах
  9. мораторій — (англ. moratorium) 1. відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних ситуацій – війни, стихійного лиха тощо. 2. у сучасній дипломатичній і політичній мові — відстрочка, відкладення певних дій. Економічний словник
  10. мораторій — морато́рій (від лат. moratorius – затримуючий, уповільнюючий) 1. Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо. 2. В сучасній дипломатичній і політичній мові відстрочка, відкладання певних дій. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. мораторій — МОРАТО́РІЙ, ю, ч., ек. Відстрочення платежу, яке встановлює уряд у зв’язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом і т. ін.). Словник української мови в 11 томах