мораторій

Реченцепродовжа

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мораторій — Морато́рій, мораторіум: — відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1] — відстрочка платежів [20] — відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2] — відстрочка платежів по фінансових зобов'язаннях [46-1,46-2... Словник з творів Івана Франка
  2. мораторій — морато́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. мораторій — Ю, ор. -єм. 1. Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин. 2. Відстрочка, відкладання певних дій, обов’язків на визначений або невизначений період за домовленністю між державами. Літературне слововживання
  4. мораторій — [моратор'ій] , -йу, ор. -йеим Орфоепічний словник української мови
  5. мораторій — -ю, ч. 1》 ек. Відстрочення платежу, що його встановлює уряд у зв'язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом і т. ін.). 2》 політ. Призупинка якої-небудь діяльності, тимчасова відмова від чого-небудь; заборона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Мораторій — Тимчасова заборона проведення масонських робіт, що накладається Великою ложею. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. мораторій — МОРАТО́РІЙ, ю, ч. 1. Відстрочення виконання зобов'язень, яке встановлює уряд на певний термін або на час дії яких-небудь надзвичайних обставинами. Словник української мови у 20 томах
  8. мораторій — (англ. moratorium) 1. відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних ситуацій – війни, стихійного лиха тощо. 2. у сучасній дипломатичній і політичній мові — відстрочка, відкладення певних дій. Економічний словник
  9. мораторій — морато́рій (від лат. moratorius – затримуючий, уповільнюючий) 1. Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо. 2. В сучасній дипломатичній і політичній мові відстрочка, відкладання певних дій. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. мораторій — МОРАТО́РІЙ, ю, ч., ек. Відстрочення платежу, яке встановлює уряд у зв’язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  11. мораторій — рос. мораторий 1. Відстрочка чи призупинення виконання внутрідержавних чи міждержавних зобов'язань, встановлена державою, її органами на певний час внаслідок непередбачених, незвичайних економічних, політичних, екологічних чи інших обставин. Eкономічна енциклопедія