1. Eкономічна енциклопедія

міщанство

рос. мещанство

суспільний стан, до якого у середньовіччі і в більш пізній час належало населення міст і містечок України. Основні сфери занять — ремесла, промисли, сільське господарство і торгівля. Визначалося суспільно-політичною активністю, зробило помітний вклад у культуру українського народу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міщанство — -а, с. 1》 У дореволюційній Росії – соціальна група людей, що складалася з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. || Збірн. до міщанин. 2》 перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. міщанство — МІЩА́НСТВО, а, с. 1. У дореволюційній Росії — соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, — що для їх дворяни? Кожне дума про "равенство", Панібратство дране! (Черн. Словник української мови в 11 томах
  3. міщанство — міща́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. міщанство — МІЩА́НСТВО, а, с. 1. У дореволюційній Росії – соціальна група людей, що складалася з дрібних торгівців, домовласників, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, – Що для їх [них] дворяни?... Словник української мови у 20 томах
  5. міщанство — Міща́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. міщанство — Міщанство, -ва с. Мѣщанство, мѣщане. Желех. Словник української мови Грінченка