найом

рос. наем

надання майна його власником (наймодавцем) іншій стороні (наймачеві) у тимчасове користування за певну плату. Див. також Оренда.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найом — найо́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. найом — найму, ч. Те саме, що наймання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найом — Найми, найняття Словник чужослів Павло Штепа
  4. найом — НАЙО́М, найму, ч. Дія за знач. найма́ти, найня́ти і найма́тися, найня́тися. Спеціальною постановою ЦВК і Раднаркому, що вийшла в липні 1922 р., були визнані недійсними всі кабальні умови на оренду землі, найом батраків (Іст. Словник української мови в 11 томах