національність

рос. национальность

належність до певної нації, народу, народності.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. національність — націона́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. національність — 1. Національна і етнічна група, народність. 2. Приналежність індивіда до певної національної або етнічної групи, народності, нації. 3. Громадянство або підданство; юридична приналежність до тієї або іншої держави. англ. etnicity; nationality; нім. Словник із соціальної роботи
  3. національність — НАЦІЯ; (серед чужинців) етнічна група; (особистости) національна приналежність <�походження>; п! НАРІД. Словник синонімів Караванського
  4. національність — [нац'іонал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. національність — -ності, ж. 1》 Те саме, що нація 1). 2》 Належність до якої-небудь нації. Ценз національності — вимога, відповідно до якої для володіння активним або пасивним виборчим правом необхідно належати до певної національності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. національність — Народність Словник чужослів Павло Штепа
  7. національність — НАЦІОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що на́ція 1. Україна не моноетнічна, а багатонаціональна держава. У ній проживають представники близько 110 національностей. Основу населення становлять українці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. національність — націона́льність 1. Належність до певної нації, народності чи національної групи. 2. Термін для спільного визначення нації і народності. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. національність — Націона́льність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -ностей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. національність — НАЦІОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що на́ція 1. Справа пролетаріату — тісніше згуртовувати якнайширші маси робітників усіх і всяких національностей.. (Ленін, 7, 1970, 100); Понад 100 національностей і народностей живе у нашій країні (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. національність — Національність, -ности ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225. Словник української мови Грінченка