1. Eкономічна енциклопедія

нормалізація

рос. нормализация

(від латин. norma — правило, взірець) — 1. Встановлення норми на підставі відповідних дій, вимірів, розрахунків, досліджень. 2. Врегулювання, приведення до нормального стану, до норми. 3. Комплекс заходів, спрямованих на дослідне обмеження різноманітних типів і розмірів деталей та вузлів машин, приладів, засобів автоматизації та на встановлення єдиних конструкцій, об'єктів виробництва, а також технологічної оснастки в машинобудуванні і приладобудуванні. Обмеження оформляється в спеціальному технічному документі — норліолі, що встановлює основні параметри, конструкцію, виконувані розміри; застосовувані матеріали, способи обробки, визначає технічні вимоги та інші дані, необхідні для виготовлення нормалізованих вузлів і деталей машин, приладів, засобів автоматизації і технологічного оснащення в машинобудуванні та приладобудуванні.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормалізація — нормаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нормалізація — Комплекс реабілітаційних міроприємств, які направлені на створення для людей з обмеженими можливостями умов, які максимально наближують їх до повноцінного життя. англ. normalisation; нім. Normalisierung f=; угор. normalizáció; рос. нормализация. Словник із соціальної роботи
  3. нормалізація — [нормал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. нормалізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. нормалізувати. Нормалізація відносин між країнами. 2》 Перетворення дійсного числа, визначеного у вигляді мантиси та порядку, до вигляду, за якого старший розряд мантиси відрізняється від нуля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нормалізація — НОРМАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. нормалізува́ти. Після п'яти-шести хвилин перебування тварин у стані невагомості настала нормалізація функцій організму (з наук.-попул. літ.); Нормалізація відносин між країнами. Словник української мови у 20 томах
  6. нормалізація — нормаліза́ція 1. Встановлення норми, зразка на підставі відповідних дій, розрахунків, 2. Переведення до норми, до нормального стану: врегулювання. 3. Вид термічної обробки сталі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нормалізація — Спроба полагодження укр.-пол. відносин у Галичині 1935-38; ініціатори: Укр. національно-демократична партія (УНДО, лідер В. Мудрий) і пол. уряд (міністр внутрішніх справ М. Зиндрам-Косцялковський); урядовий табір підтримав укр. Універсальний словник-енциклопедія
  8. нормалізація — Нормаліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нормалізація — НОРМАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. нормалізува́ти. Після п’яти-шести хвилин перебування тварин у стані невагомості настала нормалізація функцій організму (Наука.. Словник української мови в 11 томах