префікс

Значення в інших словниках

1. префікс — Пре́фікс, -кса; -фікси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. префікс — лінґ. приросток. Словник синонімів Караванського
3. префікс — I пр`ефікс-а, ч. 1》 лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. префікс — пре́фікс (від лат. praefixus – прикріплений спереду) приставка в слові. Словник іншомовних слів Мельничука
5. префікс — ПРЕ́ФІКС, а, ч., грам, . Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Префікси в українській мові використовуються здебільшого.. Словник української мови в 11 томах
6. префікс — пре́фікс іменник чоловічого роду приросток префі́кс іменник чоловічого роду достроковий платіж Орфографічний словник української мови
7. префікс — [преф'ікс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
8. префікс — ПРЕ́ФІКС, а, ч., лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Словник української мови у 20 томах
9. префікс — Приставка, приросток Словник чужослів Павло Штепа
10. префікс — ПРЕ́ФІКС грам., ПРИ́РОСТОК, ПРИСТА́ВКА рідко. Проти суфіксів українські префікси — типова спадщина спільноруської доби (Л. Булаховський). Словник синонімів української мови