префікс

ПРЕ́ФІКС, а, ч., грам, . Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.

Префікси в українській мові використовуються здебільшого.. для надання основному значенню різноманітних додаткових відтінків, для його.. остаточного оформлення (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 348).

ПРЕ́ФІКС, а, ч., спец.

1. Дострокова виплата за векселем.

2. у знач. прикм., невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну.

Виплата префікс.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. префікс — пре́фікс іменник чоловічого роду приросток префі́кс іменник чоловічого роду достроковий платіж Орфографічний словник української мови
  2. префікс — лінґ. приросток. Словник синонімів Караванського
  3. префікс — [преф'ікс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. префікс — I пр`ефікс-а, ч. 1》 лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. префікс — Приставка, приросток Словник чужослів Павло Штепа
  6. префікс — ПРЕ́ФІКС, а, ч., лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Словник української мови у 20 томах
  7. префікс — пре́фікс (від лат. praefixus – прикріплений спереду) приставка в слові. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. префікс — ПРЕ́ФІКС грам., ПРИ́РОСТОК, ПРИСТА́ВКА рідко. Проти суфіксів українські префікси — типова спадщина спільноруської доби (Л. Булаховський). Словник синонімів української мови
  9. префікс — Пре́фікс, -кса; -фікси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. префікс — рос. префикс 1. Певна ціна, яку не можна підняти або понизити. 2. Невід'ємна складова слова. Eкономічна енциклопедія