процес

Значення в інших словниках

1. процес — проце́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. процес — (розвитку) хід, плин, перебіг; (судовий) справа, розгляд, г. розправа. Словник синонімів Караванського
3. процес — [процес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
4. процес — -у, ч. 1》 Послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком; хід розвитку чого-небудь. || Сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на досягнення певного наслідку. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. процес — 1. перебіг, сплив, збіг 2. суд, розправа Словник чужослів Павло Штепа
6. процес — ПРОЦЕ́С, у, ч. 1. Послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком; хід розвитку чого-небудь. Виноград уже достигав. Цілий день, під палючим серпневим сонцем, поволі ішов таємний процес наливання ягід (М. Словник української мови у 20 томах
7. процес — (-у) ч.; крим. Групове злягання. БСРЖ, 487; ЯБМ, 2, 253. Словник жарґонної лексики української мови
8. процес — проце́с (від лат. processus – проходження, просування вперед) 1. Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком. 2. Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Словник іншомовних слів Мельничука
9. процес — Публічне засідання суду чи аналогічного органу, яке відбувається для розгляду обставин певних справ задля їх розв'язання. Універсальний словник-енциклопедія
10. процес — ПРОЦЕ́С (послідовна зміна станів або явищ), ХІД. Саме в живому процесі творення матеріальних цінностей, отже, в ненастанній участі в усіх ділянках практичного життя родяться й викристалізовуються ті риси народного світогляду... Словник синонімів української мови
11. процес — Проце́с, -су; -це́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)