процес

проце́с

-у, ч.

1》 Послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком; хід розвитку чого-небудь.

|| Сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на досягнення певного наслідку.

Виробничий процес — систематична та цілеспрямована зміна кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції.

Розгалужний процес — у системах обробки інформації – процес, алгоритм якого містить хоча б одне розгалуження.

Системний процес — у системах обробки інформації – процес обробки даних, у якому функціонують певні компоненти керуючої програми.

Технологічний процес — частина виробничого процесу, яка складається з дій, спрямованих на зміну та (або) визначення стану заготовок та виробів.

Трудовий процес — сукупність дій, що їх здійснюють виконавці, виготовляючи продукцію та її частини.

У процесі чого — під час чого-небудь, у ході чогось.

Фізико-хімічний процес — процес, що ґрунтується на залежності між фізичними властивостями рівноважної системи і чинниками, що визначають її стан рівноваги.

2》 Активний розвиток хвороби.

3》 Розгляд судової справи; сама судова справа.

|| Визначений законом порядок діяльності слідчих і судових органів при розгляді судових справ певного роду. Кримінальний процес.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процес — проце́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. процес — (розвитку) хід, плин, перебіг; (судовий) справа, розгляд, г. розправа. Словник синонімів Караванського
  3. процес — [процес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. процес — 1. перебіг, сплив, збіг 2. суд, розправа Словник чужослів Павло Штепа
  5. процес — ПРОЦЕ́С, у, ч. 1. Послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком; хід розвитку чого-небудь. Виноград уже достигав. Цілий день, під палючим серпневим сонцем, поволі ішов таємний процес наливання ягід (М. Словник української мови у 20 томах
  6. процес — (-у) ч.; крим. Групове злягання. БСРЖ, 487; ЯБМ, 2, 253. Словник жарґонної лексики української мови
  7. процес — проце́с (від лат. processus – проходження, просування вперед) 1. Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком. 2. Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. процес — Публічне засідання суду чи аналогічного органу, яке відбувається для розгляду обставин певних справ задля їх розв'язання. Універсальний словник-енциклопедія
  9. процес — ПРОЦЕ́С (послідовна зміна станів або явищ), ХІД. Саме в живому процесі творення матеріальних цінностей, отже, в ненастанній участі в усіх ділянках практичного життя родяться й викристалізовуються ті риси народного світогляду... Словник синонімів української мови
  10. процес — Проце́с, -су; -це́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. процес — рос. процесс закономірна, послідовна зміна явища, її перехід в інше явище (розвиток). Eкономічна енциклопедія