1. Eкономічна енциклопедія

райця

рос. райца

виборна посадова особа, член магістрату в містах України за часів феодалізму, радник. Інша назва-ратман.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. райця — ра́йця іменник чоловічого роду, істота радник; член магістрату іст. Орфографічний словник української мови
  2. райця — -і, ч. 1》 заст. Радник. 2》 іст. Ратман, член магістрату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. райця — РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату; радця. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. райця — РА́ДНИК (службова особа; особа, що займає цю посаду), ПОРА́ДНИК, РА́ДЦЯ (РА́ЙЦЯ) заст. Радник міністерства відразу перейшов до справи; На ранок Стефан Потоцький зібрав своїх військових порадників (Я. Словник синонімів української мови
  5. райця — Ра́йця = ра́дник, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. райця — РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. райця — Райця, -ці м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297. Словник української мови Грінченка