райця
ра́йця
-і, ч.
1》 заст. Радник.
2》 іст. Ратман, член магістрату.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- райця — ра́йця іменник чоловічого роду, істота радник; член магістрату іст. Орфографічний словник української мови
- райця — РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату; радця. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- райця — РА́ДНИК (службова особа; особа, що займає цю посаду), ПОРА́ДНИК, РА́ДЦЯ (РА́ЙЦЯ) заст. Радник міністерства відразу перейшов до справи; На ранок Стефан Потоцький зібрав своїх військових порадників (Я. Словник синонімів української мови
- райця — Ра́йця = ра́дник, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- райця — РА́ЙЦЯ, і, ч. 1. заст. Радник. 2. іст. Ратман, член магістрату. В сватах пішли неабиякі люди: бурмистрове та райці магістратські (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- райця — рос. райца виборна посадова особа, член магістрату в містах України за часів феодалізму, радник. Інша назва-ратман. Eкономічна енциклопедія
- райця — Райця, -ці м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297. Словник української мови Грінченка