рангові маєтності
рос. ранговые поместья
1. Земельні володіння, що їх надавав гетьман в Україні у XVII-XVIII ст. козацтву (здебільшого старшинам) "на ранг", як винагороду за службу. 2. Форма феодального землеволодіння.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me