реформа

Значення в інших словниках

1. реформа — рефо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. реформа — (ладу) зміна, переформування, перетворення, перебудова. Словник синонімів Караванського
3. реформа — [реиформа] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
4. реформа — -и, ж. Перетворення, зміна, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя, галузі знань. Реформа ціноутворення. Грошова реформа — проведення деномінації грошових знаків, вилучення з обігу знецінених і випуск нових грошей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. реформа — РЕФО́РМА, и, ж. 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
6. реформа — рефо́рма (франц. reforme, від лат. reformo – перетворюю, поліпшую) 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. 2. Політичне перетворення, зміна, що їх здійснює пануючий клас, не зачіпаючи основ існуючого ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
7. реформа — Рефо́рма, -ми; -фо́рми, рефо́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. реформа — РЕФО́РМА, и, ж. 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (Мовозн. Словник української мови в 11 томах