1. Словник української мови в 11 томах

реформа

РЕФО́РМА, и, ж.

1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (Мовозн., XIV, 1957, 131);

Педагогічні ідеї Остроградського про реформу народної освіти.. не втратили жачення і в наші дні (Знання.., 1, 1966, 13);

Економічна реформа і перехід на п’ятиденний робочий тиждень відкривають можливості для більш масового охоплення трудящих заняттями фізичною культурою і спортом (Ком. Укр., 8, 1967, 67);

Петровська грошова реформа стала важливим кроком у впорядкуванні монетної справи в Росії (Наука.., 12, 1960, 6).

2. Політичне перетворення, що здійснюється панівним класом без порушення основ існуючого ладу;

// Скасування кріпосного права в Росії в 1861 р.

Реформа 1861 року лишилася тільки реформою через крайню слабість, несвідомість, розпорошеність тих суспільних елементів, інтереси яких вимагали перетворення (Ленін, 20, 1971, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реформа — рефо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. реформа — (ладу) зміна, переформування, перетворення, перебудова. Словник синонімів Караванського
  3. реформа — [реиформа] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. реформа — -и, ж. Перетворення, зміна, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя, галузі знань. Реформа ціноутворення. Грошова реформа — проведення деномінації грошових знаків, вилучення з обігу знецінених і випуск нових грошей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реформа — РЕФО́РМА, и, ж. 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. реформа — рефо́рма (франц. reforme, від лат. reformo – перетворюю, поліпшую) 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. 2. Політичне перетворення, зміна, що їх здійснює пануючий клас, не зачіпаючи основ існуючого ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. реформа — Рефо́рма, -ми; -фо́рми, рефо́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. реформа — рос. реформа перетворення, зміна, яка не порушує основ існуючої структури, але суттєво змінює її форму. Eкономічна енциклопедія