реципієнт

Значення в інших словниках

1. реципієнт — реципіє́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. реципієнт — (від лат. recipiens — той, хто отримуює, приймаює) людина, яка отримує зовнішні подразники у вигляді звукових, світлових сигналів, мови тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. реципієнт — Суб'єкт господарсько-правових відносин, який отримує грошові суми або дохід від руху товару, що субсидується. "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
4. реципієнт — -а, ч. 1》 Хворий, якому переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган. 2》 хім. Посудина – приймач рідини або газу. 3》 Особа, яка одержує платежі або субсидії. 4》 В генетиці – клітина, в яку переносять генетичний матеріал клітини-донора. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. реципієнт — РЕЦИПІЄ́НТ, а, ч. 1. мед., вет. Хвора людина чи тварина, якій переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган. Людина, у якої беруть кров, називається донором, а якій переливають – реципієнтом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
6. реципієнт — реципіє́нт [від лат. recipiens (recipientis) – той, що одержує] 1. мед. Хворий, якому переливають кров, пересаджують тканину тощо. 2. хім. Посудина – приймач рідини або газу. Словник іншомовних слів Мельничука
7. реципієнт — РЕЦИПІЄ́НТ, а, ч. Хворий, якому переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган. Людина, у якої беруть кров, називається донором, а якій переливають — реципієнтом (Заг. Словник української мови в 11 томах