1. Словник української мови у 20 томах

реципієнт

РЕЦИПІЄ́НТ, а, ч.

1. мед., вет. Хвора людина чи тварина, якій переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган.

Людина, у якої беруть кров, називається донором, а якій переливають – реципієнтом (з навч. літ.);

Позитивний ефект [при пересадженні органів] можна дістати лише в тому разі, коли орган донора і орган реципієнта імунологічно й генетично не відрізняються один від одного (з газ.).

2. біол. Клітина, яка одержує генетичний матеріал від іншої клітини.

3. Фізична, юридична особа чи держава, що одержує платежі, прибутки, трасферти, інвестиції.

4. психол. Суб'єкт, який сприймає адресоване йому повідомлення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реципієнт — реципіє́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. реципієнт — (від лат. recipiens — той, хто отримуює, приймаює) людина, яка отримує зовнішні подразники у вигляді звукових, світлових сигналів, мови тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. реципієнт — Суб'єкт господарсько-правових відносин, який отримує грошові суми або дохід від руху товару, що субсидується. "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  4. реципієнт — -а, ч. 1》 Хворий, якому переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган. 2》 хім. Посудина – приймач рідини або газу. 3》 Особа, яка одержує платежі або субсидії. 4》 В генетиці – клітина, в яку переносять генетичний матеріал клітини-донора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реципієнт — реципіє́нт [від лат. recipiens (recipientis) – той, що одержує] 1. мед. Хворий, якому переливають кров, пересаджують тканину тощо. 2. хім. Посудина – приймач рідини або газу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. реципієнт — РЕЦИПІЄ́НТ, а, ч. Хворий, якому переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган. Людина, у якої беруть кров, називається донором, а якій переливають — реципієнтом (Заг. Словник української мови в 11 томах
  7. реципієнт — рос. реципиент фізична чи юридична особа, що отримує платежі, доходи. Під Р. розуміють також державу, що залучає закордонні інвестиції. Eкономічна енциклопедія