робоча сила
рос. рабочая сила
сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовується нею в процесі виробництва матеріальних благ, здатність до праці; головний елемент виробництва. Особливість Р.с. полягає в тому, що вона здатна створювати і створює більшу вартість, ніж витрати для її відтворення у формі оплати праці з урахуванням її кількості та якості.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робоча сила — Частина населення у продуктивному віці, здатна і охоча до праці; сума зайнятих у виробництві та безробітних осіб. Універсальний словник-енциклопедія