робоча сила

Частина населення у продуктивному віці, здатна і охоча до праці; сума зайнятих у виробництві та безробітних осіб.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робоча сила — рос. рабочая сила сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовується нею в процесі виробництва матеріальних благ, здатність до праці; головний елемент виробництва. Особливість Р.с. Eкономічна енциклопедія