1. Eкономічна енциклопедія

спонтанний

рос. спонтанный

1. Той, що виникає несподівано, раптово, не під впливом зовнішніх подій і причин, а внаслідок причин внутрішнього характеру. 2. Мимовільний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонтанний — спонта́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спонтанний — [спонтан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. спонтанний — -а, -е. 1》 Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2》 Мимовільний. Спонтанна регресія мед. — регресія під гіпнозом. Спонтанна ремісія — зменшення або пом'якшення симптомів хвороби або розладу, що не залежить від будь-якого терапевтичного втручання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спонтанний — Раптовий, вибуховий, наглий, нагальний, несподіваний, див. спішний Словник чужослів Павло Штепа
  5. спонтанний — СПОНТА́ННИЙ, а, е. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, діяння ззовні. Найцікавіша особливість ядерної реакції поділу полягає в тому, що вона супроводиться самовільним (спонтанним) випусканням нейтронів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. спонтанний — спонта́нний (лат. spontaneus – довільний) 1. Тон, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин – власного саморуху; самодіючий. 2. Мимовільний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. спонтанний — СПОНТА́ННИЙ, а, е. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, діяння ззовні. Найцікавіша особливість ядерної реакції поділу полягає в тому, що вона супроводиться самовільним (спонтанним) випусканням нейтронів (Курс фізики, III, 1956, 374)... Словник української мови в 11 томах