спорадичний

Значення в інших словниках

1. спорадичний — Випадковий, міжчасовий Словник чужослів Павло Штепа
2. спорадичний — НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу). Словник синонімів української мови
3. спорадичний — (- участь) нереґулярний, випадковий; (- публікації) поодинокий. Словник синонімів Караванського
4. спорадичний — СПОРАДИ́ЧНИЙ, а, е. Одиничний, випадковий; той що виявляється час від часу. Хоч участь Марка Вовчка у французькому літературному процесі 60–70-х років XIX ст. була спорадичною, все ж вона лишила помітний слід (з наук. літ.); Спорадичне вживання терміна; Спорадичні зусилля. Словник української мови у 20 томах
5. спорадичний — споради́чний прикметник Орфографічний словник української мови
6. спорадичний — -а, -е. 1》 Який здійснюється, відбувається, виконується час від часу, не постійно, який не має рівномірності; нерегулярний, поодинокий; неепідемічний, неендемічний. 2》 Випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. спорадичний — Споради́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спорадичний — споради́чний (грец. σποραδικός, від σπείρω – сію, розсіваю) поодинокий, випадковий. Словник іншомовних слів Мельничука
9. спорадичний — СПОРАДИ́ЧНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається, виконується час від часу, не постійно, який не має рівномірності; нерегулярний. Хоч участь Марка Вовчка у французькому літературному процесі 60-70-х років XIX ст. Словник української мови в 11 томах