статистика

рос. статистика

наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв'язках і взаємозумовленості, а також у нерозривному зв'язку з якісною стороною їх, досліджує кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу. Методологічними основами С. є: статистичне спостереження; зведення й групування статистичних матеріалів; методи побудови таблиць, графіків, динамічних рядів; обчислення й застосування абсолютних, відносних і середніх величин, індексів; методи аналізу статистичних матеріалів; застосування балансового методу статистичного вивчення; математична статистика, що вивчає математичні методи систематизації, обробки і використання статистичних даних для наукових і практичних висновків, тощо. Збирання інформації сягає найдавніших часів, спочатку мало тільки практичний характер, а пізніше здобуло солідну наукову основу. Уже в середині XIX ст. в університетах України були кафедри С. Першим професором С. в Україні був С.Рославський-Петровський у Харкові. Вагомий внесок у розвиток С. зробив Д. Жуковський, який розробив теоретичні основи і створив систему статистичних показників. Існувала земська С. — статистичні дослідження земств, що містили переважно матеріали про стан сільського господарства і про соціально-економічні процеси на селі. Статистичні бюро, створені при земствах, проводили статистичні переписи селянських господарств, кустарних промислів, обстеження бюджетів, описи нерухомого майна селян тощо. У статистичних бюро працювало чимало відомих українських статистиків і культурних діячів. Серед них-К. Воблий, І. Миклашевський, С. Подолинський, Ф. Щербина, М. Птуха, М. Коцюбинський, І. Франко, М. Пав-лик та ін. Українські вчені зробили значний внесок у розвиток світової статистичної науки, зокрема теоретичної і математичної С. Нині С. ґрунтується на звітності, що її готують усі органи, підприємства, установи й організації за встановленим порядком і у встановлені строки відповідно до інструкцій та методичних розробок Держкомстату України. За своїм змістом С. поділяється на демографічну, економічну, банківську, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо.