статистика

1. сукупність кількісних даних, які характеризують певну сукупність (явище або процес); 2. наука, яка займається збиранням, аналізом та інтерпретацією таких даних; с. досліджує масові явища (економіку, зайнятість) у просторі або часі й аналізує їх з точки зору науки, до ділянки вивчення якої вони належать; поділяється на економічну с., демографічну с., медичну с., фінансову с.; 3. практична дисципліна, яка охоплює: с. фінансову — систему співмірних економічних обчислень, які визначаються докладними юридичними приписами, науковими рекомендаціями та традицією; с. урядова — система ідентифікації, нагромадження, опрацювання, інтерпретації та аналізу фінансової та нефінансової інформації; 4. галузь науки, покликана створити квантитативний (кількісний) опис інформацій, що характеризують господарську діяльність окремих юридичних осіб, які складають цілісні майнові комплекси.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статистика — стати́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. статистика — [статистиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. статистика — Облік, спис, всеспис, перелік Словник чужослів Павло Штепа
  4. статистика — СТАТИ́СТИКА, и, ж. 1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. – Є така мудра наука статистика. Словник української мови у 20 томах
  5. статистика — -и, ж. 1》 Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, економіки і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. статистика — стати́стика (англ. statistics, від лат. status – стан, становище) 1. Кількісний облік масових явищ. 2. Наука, що вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з якісною стороною їх. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. статистика — Стати́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. статистика — СТАТИ́СТИКА, и, ж. 1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. — Є така мудра наука статистика. Словник української мови в 11 томах
  9. статистика — рос. статистика наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв'язках і взаємозумовленості, а також у нерозривному зв'язку з якісною стороною їх... Eкономічна енциклопедія