1. Eкономічна енциклопедія

талер

рос. талер

велика срібна монета, що чеканилась наприкінці XV- на початку XVI ст. Від назви "Т.", поширеної в Німеччині, пішли назви грошових одиниць в інших країнах: далеру Скандинавії, талеро в Італії, далєро в Іспанії, долар у США. Т. був срібним еквівалентом золотих монет, їх замінником; як монета проіснував до 1907 р.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талер — та́лер 1 іменник чоловічого роду старовинна монета іст. та́лер 2 іменник чоловічого роду плита на друкарському верстаті Орфографічний словник української мови
  2. талер — ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. А з старця як посиплеться срібло-злото, як задзеленчать талери й дукати... (з переказу). ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Словник української мови у 20 томах
  3. талер — I -а, ч. Те саме, що таляр. II -а, ч. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. талер — та́лер I (нім. Taler) старовинна срібна монета, яку вперше почали карбувати в Чехії. Назва «талер» з деякими змінами застосовувалась у багатьох європейських країнах до 1907 р. II (від нім. Teller – тарілка)... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. талер — Та́лер, -ра; -лери, -рів (друк. терм., монета) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. талер — ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Словник української мови в 11 томах