талер
та́лер
I
(нім. Taler)
старовинна срібна монета, яку вперше почали карбувати в Чехії. Назва «талер» з деякими змінами застосовувалась у багатьох європейських країнах до 1907 р.
II
(від нім. Teller – тарілка)
1. Металева плита в друкарських машинах, на якій встановлюють друкарську форму.
2. Стіл з оббитою цинком дошкою або чавунною плитою, на якому друкарську форму готують до друку.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- талер — та́лер 1 іменник чоловічого роду старовинна монета іст. та́лер 2 іменник чоловічого роду плита на друкарському верстаті Орфографічний словник української мови
- талер — ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. А з старця як посиплеться срібло-злото, як задзеленчать талери й дукати... (з переказу). ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Словник української мови у 20 томах
- талер — I -а, ч. Те саме, що таляр. II -а, ч. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- талер — Та́лер, -ра; -лери, -рів (друк. терм., монета) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- талер — ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму. Словник української мови в 11 томах
- талер — рос. талер велика срібна монета, що чеканилась наприкінці XV- на початку XVI ст. Від назви "Т.", поширеної в Німеччині, пішли назви грошових одиниць в інших країнах: далеру Скандинавії, талеро в Італії, далєро в Іспанії, долар у США. Eкономічна енциклопедія