1. Eкономічна енциклопедія

талон

рос. талон

1. Документ, що підтверджує право його власника на отримання цінності, речі або на доступ, прохід у певне місце. 2. Частина документа, що відокремлюється від нього у вигляді самостійного документа.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талон — тало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. талон — (на одержання) КВИТОК; (металевий) жетон; (одержати відсотки) купон. Словник синонімів Караванського
  3. талон — Квиток Словник чужослів Павло Штепа
  4. талон — ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. талон — -а, ч. 1》 Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. Відкріпний талон — документ про відкріплення, зняття з якогось обліку. Посадочний талон — контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. талон — тало́н (франц. talon, від лат. talus – п’ята) 1. Контрольний документ, що дає право на одержання чого-небудь. 2. Дублікат документа, що залишається як корінець чекової, ордерної книжки. 3. Основна частина цінних паперів (акції, облігації). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. талон — Тало́н, -на; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. талон — ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (Собко, П’єси, 1958, 178). Словник української мови в 11 томах