1. Словник української мови в 11 томах

талон

ТАЛО́Н, а, ч.

1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь.

[Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (Собко, П’єси, 1958, 178).

Відкріпни́й тало́н — документ про відкріплення, зняття з якогось обліку;

Поса́дочний тало́н — контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон.

Щоранку Даша, взявши на станції плацкарти і посадочні талони, виїздила назустріч поїздам (Жур., Даша, 1961, 42);

Прикріпни́й тало́н — документ, що дає право стати на якийсь облік.

2. Дублікат документа, що залишається в корінці чекової, ордерної й т. ін. книжок.

3. Основна частина цінного папера (акції, акредитива тощо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талон — тало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. талон — (на одержання) КВИТОК; (металевий) жетон; (одержати відсотки) купон. Словник синонімів Караванського
  3. талон — Квиток Словник чужослів Павло Штепа
  4. талон — ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. талон — -а, ч. 1》 Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. Відкріпний талон — документ про відкріплення, зняття з якогось обліку. Посадочний талон — контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. талон — тало́н (франц. talon, від лат. talus – п’ята) 1. Контрольний документ, що дає право на одержання чого-небудь. 2. Дублікат документа, що залишається як корінець чекової, ордерної книжки. 3. Основна частина цінних паперів (акції, облігації). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. талон — Тало́н, -на; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. талон — рос. талон 1. Документ, що підтверджує право його власника на отримання цінності, речі або на доступ, прохід у певне місце. 2. Частина документа, що відокремлюється від нього у вигляді самостійного документа. Eкономічна енциклопедія