типізація

рос. типизация

1. Система заходів у техніці й будівництві, що їх вживають з метою звести виготовлення різних виробів і машин, застосування багатьох технологічних процесів, спорудження будівельних об'єктів до найменшого числа раціональних типів, видів, марок продукції. (Див. також Стандартизація). 2. Групування за повними ознаками наукових розробок, програм, інформаційних матеріалів.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типізація — типіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. типізація — типіза́ція 1. Художнє узагальнення певних життєвих явищ; одна з особливостей творчого методу літератури й мистецтва. 2. Зведення виробництва різноманітних виробів і машин, спорудження будівель, технологічних процесів тощо до невеликого числа вибраних типів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. типізація — ТИПІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. Словник української мови у 20 томах
  4. типізація — -ї, ж. 1》 Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. 2》 спец. Зведення великої кількості зразків машин, деталей, будівель, технологічних процесів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. типізація — Типіза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. типізація — ТИПІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. Словник української мови в 11 томах