типізація
ТИПІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах.
Під реалізмом Шевченко розумів не рабське копіювання природи, дійсності, а широке узагальнення, типізацію (з наук. літ.);
Реалізм музичних образів Чайковського, як і всіх художників-класиків, є наслідком творчого узагальнення, типізації явищ дійсності (з наук. літ.);
Завданню типізації життєвих явищ І. Франко підпорядковує всі художні засоби, .. діалоги, портрети, внутрішні монологи та ін (з навч. літ.);
Типізація є вищим досягненням мистецтва в процесі його розвитку і вміння сприймати образ як образ типовий – найвищим ступенем розвитку художнього сприймання (з наук. літ.).
2. спец. Зведення великої кількості зразків машин, деталей, будівель, технологічних процесів і т. ін. до обмеженої кількості вибраних типів; уніфікація.
Типізація споруд і будов.
3. Віднесення до певного класифікаційного типу.
Типізація ґрунтів;
Типізація озер.
Значення в інших словниках
- типізація — типіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- типізація — типіза́ція 1. Художнє узагальнення певних життєвих явищ; одна з особливостей творчого методу літератури й мистецтва. 2. Зведення виробництва різноманітних виробів і машин, спорудження будівель, технологічних процесів тощо до невеликого числа вибраних типів. Словник іншомовних слів Мельничука
- типізація — -ї, ж. 1》 Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. 2》 спец. Зведення великої кількості зразків машин, деталей, будівель, технологічних процесів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- типізація — Типіза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- типізація — ТИПІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. Словник української мови в 11 томах
- типізація — рос. типизация 1. Система заходів у техніці й будівництві, що їх вживають з метою звести виготовлення різних виробів і машин, застосування багатьох технологічних процесів, спорудження будівельних об'єктів до найменшого числа раціональних типів, видів... Eкономічна енциклопедія