1. Eкономічна енциклопедія

факторинг

рос. факторинг

(англ. factoring — факторні операції, від англ. faktor — фактор, комісіонер) — 1. Різновид фінансової комерційної операції з кредитування оборотного капіталу клієнта. "Фактор-фірма" закуповує у своїх клієнтів цінні папери — вимоги до контрагентів, потім сплачує значну частину (50-80 %) їх вартості у вигляді авансу, а решту — після надходження до клієнта оплаченого рахунку. 2. Вид фінансових послуг, що надаються комерційними банками, їх дочірніми фактор-фірмами дрібним і середнім фірмам. Факторингова угода передбачає, що підприємство-постачальник передає право отримання платежів від платників за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги банкові-посереднику. Банк-посередник у день подання на інкасо платіжних вимог оплачує їх постачальникові і сам проводить розрахункові операції з покупцями.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факторинг — факто́ринг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. факторинг — У. Різновид торговельно-комісійної операції, який поєднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта; включає інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування й гарантію від кредитних та валютних ризиків. Літературне слововживання
  3. факторинг — Операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. "Про податок на додану вартість", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  4. факторинг — ФА́КТОРИНГ, у, ч. Різновид торговельно-комісійної операції, який поєднується з кредитуванням обігового капіталу клєнта. Загалом факторинг можна визначити як юридично оформлені взаємини між фінансовим інститутом – фактором і клієнтом, котрий продає товари чи робить послуги покупцеві (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. факторинг — (англ. factoring) 1. різновид торговельно-комісійної операції, що поєднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта, включаючи інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування та гарантію від кредитних і валютних ринків. В основі... Економічний словник
  6. факторинг — -у, ч., ек. 1》 Різновид кредитування клієнта на значну суму з різним ступенем участі у виробничій діяльності фірми-кредитувальниці. 2》 Купівля банком у клієнта права на виплати за борговими зобов'язаннями. Великий тлумачний словник сучасної мови