час робочий

рос. время рабочее

період, протягом якого працівник має бути на роботі і виконувати службові обов'язки.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. час робочий — Встановлений відповідно до закону час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки на підприємстві, в установі, організації; тривалість участі працівника в суспільно організованій праці. Ч.р. Словник із соціальної роботи