час робочий
Встановлений відповідно до закону час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки на підприємстві, в установі, організації; тривалість участі працівника в суспільно організованій праці. Ч.р. вимірюється тривалістю відпрацьованого часу протягом робочого дня, тижня, місяця, року.
англ. working time; нім. Arbeitszeit f=; угор. munkaidő; рос. время рабочее.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- час робочий — рос. время рабочее період, протягом якого працівник має бути на роботі і виконувати службові обов'язки. Eкономічна енциклопедія