чиншове право

рос. чиншовое право

за феодалізму — система правових норм, що регулювала тимчасове або безстрокове спадкове землекористування селян і міщан (чиновників). Землевласник передавав вільним селянам і міщанам у безстрокове спадкове користування орні землі за натуральну плату (чинш). Розмір плати визначався законом або звичаєм. Чиншові відносини зберігалися в Україні, Білорусі та Литві. Ліквідовано чинш після революції 1917р.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиншове право — У середньовіччі система правових норм, що регулювали тимчасове або безстрокове спадкове землекористування вільних селян і городян (чиншовиків); за ч. Універсальний словник-енциклопедія