чиншове право

У середньовіччі система правових норм, що регулювали тимчасове або безстрокове спадкове землекористування вільних селян і городян (чиншовиків); за ч. п. феодали-землевласники передавали свою землю в користування за певну грошову або натуральну плату — чинш; землевласники накладали на чиншовиків різні додаткові побори й повинності, характер і розмір яких встановлювався, як правило, звичаєвим правом; виникло у XIII ст. у Зх. Європі; від середини XV ст., з розвитком панщини, кількість вільних селян (чиншовиків) скоротилася; відродилося знову й поширилося з кінця XVII ст. і особливо у XVIII ст., коли до пол. магнатів і шляхти потрапило багато земель у Правобережній Україні; остаточно ліквідовано після 1917, у зх.-укр. землях — після 1939.