євровалюта

рос. евровалюта

1. Іноземні валютні знаки, за якими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країн — емітентів цих валют. Це грошові кошти банків окремих країн, розміщені в європейських банках і обліковані (сумірні) за вартістю європейських валют країн, де вони вкладені. 2. Грошова одиниця (євро), введена для обігу на грошовому європейському ринку з 1999 р.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. євровалюта — [йеўровал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  2. євровалюта — ЄВРОВАЛЮ́ТА, и, ж. Валюта, розміщена на депозитах банків поза межами країни, якою вона була випущена. Ринок євровалют є універсальним міжнародним ринком, який поєднує в собі елементи валютних, кредитних і комісійних операцій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. євровалюта — євровалю́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. євровалюта — (англ. eurocurrency) валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і “доларового перенасичення”... Економічний словник