євровалюта
ЄВРОВАЛЮ́ТА, и, ж.
Валюта, розміщена на депозитах банків поза межами країни, якою вона була випущена.
Ринок євровалют є універсальним міжнародним ринком, який поєднує в собі елементи валютних, кредитних і комісійних операцій (з наук. літ.);
Територіальне розміщення банку, що приймає вкладення євровалюти, не завжди збігається з територією, де валюта емітована і є законним платіжним засобом (з навч. літ.);
Зміцнення позицій євровалюти негативно позначається на доходах деяких вітчизняних підприємств (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- євровалюта — [йеўровал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
- євровалюта — рос. евровалюта 1. Іноземні валютні знаки, за якими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країн — емітентів цих валют. Eкономічна енциклопедія
- євровалюта — євровалю́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- євровалюта — (англ. eurocurrency) валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і “доларового перенасичення”... Економічний словник